Білгород-Дністровський – найдавніше місто в Україні.

14/08/2024
Подорожi

Найдавніше чи ні, але я прочитала у Вікіпедії, що Білгород-Дністровський найдавніше місто в Україні, входить до десятки найдавніших міст у світі. Місту 2500 років. Місцевий таксист запевняв мене, що місту набагато більше ніж 2500 років. Звичайно, мені обов'язково треба було відвідати це місце. У подорожах я керуюсь принципами:

- Краще поїхати, аніж потім шкодувати.

- Краще поїхати у подорож, ніж не поїхати.

- Якщо виникло стійке бажання, потяг у певне місце, то треба їхати.

Порушення цих принципів приносить мені прикрості. Наприклад, я дуже хотіла поїхати в Ольвію та на острів Березань, але з різних причин не змогла. Тепер змінилися зовнішні умови і я не знаю, чи потраплю я туди коли-небудь.

Їдемо із сестрою з Одеси на маршрутці 560 від авторинку за залізничним вокзалом. Їхали дві з лишком години. Проїжджали транзитом Молдову. Проїхали через Дністер. З боку Молдови все небо було застелено чорним димом.

Великі чорні шматки попелу падали на всі міста та села поблизу. Говорили пасажири, що горить очерет. Відстань по прямій з Одеси в Білгород-Дністровський трохи більше 40 кілометрів. Зараз міст розбитий і всі їдуть до об'їзду. Виходить вдвічі довше.

Під'їжджаємо до Білгород-Дністровського та майже всі пасажири виходять на зупинці під назвою Тіра. Так це назва стародавнього античного міста, заснованого на цьому місці греками з Мілета! На місці античного міста і, мабуть, з використанням його будівельних матеріалів збудовано Аккерманську фортецю.

Розкопки античного міста видно перед фортецею.

Розкопана невелика частина пагорба. Пагорб тягнеться вздовж фортеці і є частина древнього античного міста.

На таксі під'їжджаємо від вокзалу до фортеці. Квитки в фортецю коштують 100 гривень. І ось я, нарешті, в Акермані.

Фортеця вражає своїми розмірами, неприступністю, а найголовніше враження – вона цілісна.

Вона має свій характер, енергетику.

Усередині фортеці добре, почуття захищеності, окремого світлого простору, зрушеного у минуле. Ми піднялися на стіну.

Зверху відкрився чудовий краєвид на лиман. Товщина стінок приблизно один метр.

Чотири башти утворюють каркас фортеці.

Одна з веж під назвою Гаремна була відкрита для екскурсії.

Виглядає всередині як турецьке приміщення.

Воно напрочуд добре збереглося або його відновили.

У Комендантській вежі всередині круглий майданчик і відкрито небо.

У кімнату з гарматами тортур я не пішла. Не можу, потім недобре.

Я не очікувала побачити таку велику фортецю, що добре збереглася.

Мені був цікавий ще один об'єкт у Білгород-Дністровському – це вірменська церква та могила, як пишуть у Вікіпедії, могила скіфа, в інших джерелах, сармата.

Ми пішли вулицею паралельною лиману. Уздовж усієї вулиці на стіні намальована фортеця, кораблі, леді та джентльмени.

Дуже гарно.

Стародавнє місто вміє дивувати. Як тільки стіна з малюнками закінчилася, тут же з'явилася огорожа вірменської церкви. Але що ж це? Це ж античний храм із колонами та статуями перед ним.

Вхід було закрито. Але через огорожу я побачила дольмен чи поховання скіфа.

Дуже схожі кам'яні дольмени я бачила у Фетхіє в Туреччині, що залишилася їй у спадок від лікійського царства.

Насолоджуючись античними будівлями, йдемо назад до лиману.

Ми дізналися, що можна пливти катером через Лиман в Овідіополь!

Я здивувалася назвою селища на ім'я римського поета.

А потім маршруткою за одну годину доїхати до Одеси. Все так і сталося.

Мені не вистачило дня для фортеці і хочеться повернутися знову в місце, де шар за шаром, вік за віком жили греки, римляни, генуезці, вірмени, турки, молдавани, румуни, українці.

13 серпня 2024р

*******************************************************************************************************

Самый древний город в Украине.

Самый древний или нет, но я прочитала в Википедии, что Белгород-Днестровский самый древний город в Украине, входит в десятку древнейших городов в мире. Городу 2500 лет. Местный таксист уверял меня, что намного больше, чем 2500 лет. Конечно мне обязательно надо было посетить это место. В путешествиях я руководствуюсь принципами:
- Лучше поехать, чем потом жалеть.
- Лучше поехать в путешествие, чем не поехать.
- Если возникло устойчивое желание, тяга в определенное место, то надо ехать.
Нарушение этих принципов приносит мне огорчения. Например, я очень хотела поехать в Ольвию и на остров Березань, но по разным причинам не смогла. Теперь изменились внешние условия и я не знаю попаду ли я туда когда-нибудь.
Едем с сестрой из Одессы на маршрутке 560 от авторынка за жд вокзалом. Ехали два с лишним часа. Проезжали транзитом Молдову. Проехали через Днестр. Со стороны Молдовы все небо было застлано черным дымом. Крупные черные куски пепла падали на все города и села поблизости. Говорили пассажиры, что горит камыш. Расстояние по прямой из Одессы в Белгород-Днестровский чуть больше 40 километров. Сейчас мост разбит и все едут в объезд. Получается в два раза дольше.
Подъезжаем к Белгород-Днестровскому и почти все пассажиры выходят на остановке под названием Тира. Так это же название древнего античного города, основанного на этом месте греками из Милета! На месте античного города и, видимо, с использованием его строительных материалов построена Аккерманская крепость. Раскопки античного города видны перед крепостью. Раскопана небольшая часть холма. Холм тянется вдоль крепости и там есть часть древнего античного города.
На такси подъезжаем от вокзала к крепости. Билеты стоят 100 гривен. И вот я, наконец-то, в Аккермане. Крепость впечатляет своими размерами, неприступностью, а самое главное впечатление - она цельная. У нее есть свой характер, энергетика. Внутри крепости хорошо, чувство защищенности, отдельного светлого пространства, сдвинутого в прошлое. Мы поднялись на стену. Сверху открылся прекрасный вид на лиман. Толщина стен приблизительно один метр.
Четыре башни образуют каркас крепости.
Одна из башен под названием Гаремная была открыта для экскурсии. Выглядит внутри, как турецкое помещение. Оно удивительно хорошо сохранилось или его восстановили.
В Комендантской башне внутри круглая площадка и открыто небо. В комнату с орудиями пыток я не пошла. Не могу, потом нехорошо.
Я не ожидала увидеть такую большую и хорошо сохранившуюся крепость.
Мне был интересен еще один объект в Белгород-Днестровском - это армянская церковь и могила, как пишут в Википедии, могила скифа, в других источниках, сармата.
Мы пошли по улице параллельной лиману. Вдоль всей улицы на стене нарисована крепость, корабли, леди и джентльмены. Очень красиво. Древний город умеет удивлять. Как только стена с рисунками закончилась, тут же показалась ограда армянской церкви. Но что это? Это же античный храм с колоннами и статуями перед ним. Вход был закрыт. Но через ограду я увидела дольмен или захоронение скифа. Очень похожие каменные дольмены я видела в Фетхие в Турции, оставшиеся ей в наследство от ликийского царства.
Насладившись античными постройками идем обратно к лиману. Мы узнали, что можно плыть на катере через Лиман в Овидиополь! Я удивилась названию поселка по имени римского поэта. А затем на маршрутке за один час доехать в Одессу. Все так и вышло. Мне не хватило дня для крепости и хочется вернуться опять в место, где слой за слоем, век за веком жили греки, римляне, генуэзцы, армяне, турки, молдаване, румыны, украинцы.
13 августа 2024г.