Путешественники на Олимп

      Однажды на совете богов-олимпийцев Зевс устроил проверку к кому из богов больше всех обращаются с молитвами. Ее исполнение он поручил Гермесу с Фемидой. И вот на совете богов в торжественной обстановке Гермес под строгим взглядом Фемиды произнес речь о том, что же они выяснили. Больше всего молитв люди возносили Аресу в периоды войны, а в мирные времена больше всего обращались к Афродите. Следующей по количеству обращений шла Артемида и Гермес, как боги, отвечающие за богатство. У верховных богов Зевса и Геры рейтинги получились стабильные и низкие.
Так кто же победитель Арес или Афродита?
Арес выглядел красавцем –  нос с горбинкой, выразительные губы, пронзительный взгляд карих глаз. На голове у него был шлем с красным пером. Его большое тело играло мускулами и излучало силу. Он был окружен, как-будто грозным облаком, состоящим из вспыльчивости и опасной силы.
  Афродита для совета богов обернула свое тело светлой туникой, собирающейся в складки под ее грудью. Ее ножками в золотых греческих сандалиях любовались все божественное окружение. У нее были кучерявые длинные волосы рыжего цвета, оттенявшие белизну ее лица и голубые глаза богини любви. Она улыбалась, думая о чем-то своем. Мужской половине Олимпа было крайне интересно узнать о чем или о ком на этот раз мечтает влюбчивая богиня.
    Гермес продолжил:«Предлагаю для определения победителя совершить путешествие во времени».
  Все боги поддержали предложение Гермеса, про себя восхитившись его умом и ловкостью. И врагов не нажил и сложное поручение выполнил. Ведь смотреть и определять победителя будут все.
    Гермес пригласил божественное собрание пройти в зал для просмотра. В небесной канцелярии имелся зал с изменяющимся размером,  в зависимости от количества зрителей, с удобными креслами и большим экраном. Размер и обстановка зала и подстроились под олимпийскую семью. Олимпийцы сели каждый в свое кресло. Стена напротив засветилась светло-голубым светом и на ней замелькали в ярких реальных цветах люди, кони, храмы.
    - Перенесемся в античные времена нашей юности, - произнес Гермес. Боги и богини удовлетворенно смотрели на мраморные статуи и храмы, на диспуты и гимназии. Торговцы и путники возносили молитвы Гермесу, жены просили о помощи Геру, о любви просили Афродиту и мужчины и женщины. Афиняне обожали свою покровительницу Афину и ее божественного отца Зевса. Моряки молились Посейдону. Ремесленники не начинали работу без благодарности Гефесту. Те, кто хотел здорового ребенка обращалась к Артемиде.
  Как только начинались военные конфликты Арес становился самым популярным богом.

- Смотрим дальше на 400 лет. 

На экране появились сцены из жизни Древнего Рима. Имена у богов теперь были другие. Одна тонкая ветка цивилизации осталась с древнегреческими богами и философами. Основная ветка теперь определялась Римской империей. На экране замелькали легионеры в таких же шлемах, как у Ареса. Римские императоры копировали трон и манеры Зевса. Арес стал Марсом и мелькал в шлеме повсюду – войны и гладиаторские бои были основным занятием той эпохи. Марс занимал основное место в жизни людей.

    - Двигаемся дальше еще на 200 лет.
На экране показались разрушенные храмы. На фундаментах античных зданий строили новые храмы. В уцелевших храмах теперь молились Иисусу и Деве Марии. Место олимпийских богов заняли двенадцать апостолов. Говорили хорошие слова о страдании, мученичестве и божественной любви. Окружающая Ареса туча потемнела. На экране появились картины сражений за веру. Крестовые походы, катары, инквизиция, столетия войны в Европе. Люди воевали, убивали друг друга, но уже не молились Аресу. Да и Афродиту тоже забыли. Любили и заводили детей быстро, между войнами.

    - Идем дальше. Первая и Вторая Мировая войны, - продолжал всезнающий Гермес.
Пошли картины гибели миллионов людей на войне, в концлагерях, от голода и болезней.

- Какие там триста спартанцев! – воскликнула Артемида. 

Хотя Аресу и не молились уже, но правила игры на планете были военные. - Как же они воюют без бога войны? – удивилась мудрая Афина. Замелькали иконы с изображением, напоминающими  Ареса с мечом и копьем. Его называли Георгием Победоносцем. 

На экране появились картины войны в Украине в 21 веке. 

- А эта война за что? - спросила Гестия. - Война ради войны, - ответил Гермес. Арес гордо поднял голову. На экране раскручивался вихрь в который втягивались самолеты, ракеты, страны, люди. Все достижения цивилизации поставлялись на войну. Показались летающие и плавающие дроны. На экране замелькали российские воины, набранные из тюрем с бессмысленным выражением лица, жестокие со вспышками неистовой злобы. Афина брезгливо поморщилась. Но вот показались и герои – украинцы с ясными глазами, с любовью к родине и семье, умеющие дружить. Наконец-то, настоящие мужчины – улыбнулась Афродита.
- Я за украинцев, - произнесла она, - у них есть любовь.
- Давайте выберем героя и посмотрим за ним поближе, - предложил хитроумный Гермес. Все присутствующие в кинозале согласно закивали. Гермес нажал кнопку на ручке кресла и на экране ожил образ молодого воина с серыми глазами в каске и с бородой рыжего цвета. Воин был уверен в себе и улыбался. Одет он был в длинный плащ, а в руках держал массивный стингер. Под дождем он перемещался по вырытому рву. Следующий кадр – воин стреляет в бегущих прямо на него русских, с безумным выражением на лицах, одетых в какие-то тряпки с автоматами в руках. Затем на экране появилось изображение воина на ночном дежурстве. На нем надеты инфракрасные очки, позволяющие видеть ночью и он знает, что от его бдительности зависят жизни товарищей.

  - Наш воин находится в центре в процесса. Он проходит для себя уровень воина-героя, как в свое время проходил Геракл. Это и есть эволюция в самом быстром виде, - заметил Аполлон.

    - Предлагаю спросить у свидетелей войны, у людей из Украины, - предложил Гермес, остановив просмотр.

- Хорошая идея, - поддержала Афина.

- Приступаем, велел Зевс.

- Группа путешественников из Украины пришла сама к нам на гору Олимп, - продолжил Гермес. На экране появилась каменная тропа, по которой шли люди.  Они выглядели, как светящиеся точки. Выделялось несколько светящихся объектов большего размера, чем обычные светящиеся точки. Выглядели они, как фигуры в подсвеченных скафандрах. Светящиеся фигуры людей сели, образовав полукруг.
  - Они медитируют, настраиваются на нас, озвучил Гермес.
На экране появилось изображение Гермеса, стоящего перед  людьми. Одновременно он был в зале с богами.

- Вспомните ваши яркие воспоминания и эмоции в этой войне? Каждый про свою жизнь, - произнес Гермес.

   Люди вспоминали, а на экране в олимпийском зале пошли картинки их мыслей.
  Гермес подошел ближе к красивой молодой блондинке.
Артемида, подумала так, что услышали все: «Я не удивляюсь. Гермес, как всегда, выбирает красивых дам». Девушка вспоминала, как она в панике бегает по комнатам, хватает вещи, беспорядочно собирает сумки. Все ее чувства и действия направлены на спасение ее двоих детей – сына и дочери. Она с детьми уезжает навсегда из своего дома. Дети оставляют свои комнаты с книжками и игрушками. Выключают компьютер. Дочка берет с собой любимую мягкую игрушку - милую панду, как память о прошлой жизни, о рано прервавшемся детстве.  Дети знают, что уже никогда не увидят своих школьных друзей, не пойдут играть в соседний школьный двор. Всей семьей они стоят на вокзале в плотной толпе, ожидая поезда. От уезжающих людей идет волна страха, боли, паники, желания быстрее уехать.

    Гермес подошел к другой женщине, светящейся огненным цветом. Перед ней висела картинка, как она просыпается ночью от громкого взрыва. Звуки, напоминающие хлопушки, только страшные, раздаются то ближе, то дальше. Вместе с мужем они приезжают на место прилета ракеты, видят искалеченные тела живых и куски мертвых тел. Они говорят с пострадавшими людьми, привозят им одежду, еду, расселяют людей по знакомым и сами берут к себе на несколько дней пожилую пару. – Держитесь, мы справимся, - подбадривает огненная женщина окружающих. К ней идут люди за поддержкой, просто поговорить. Дома, когда никто ее не видит, она пьет сердечные капли и плачет.

Божественные зрители увидели, как Гермес направился к светящемуся желто-зеленым светом силуэту. Это была женщина, которая в своих оживших самых ярких воспоминаниях о войне прощалась с дочкой. Любимую и долгожданную дочь они с мужем  отправляли в дальнюю страну, где нет войны. Девушка была юной и боль от разлуки с родителями прятала за нарочитой уверенностью в себе. Ей было легче, чем матери. Дух дальних стран и приключений манил ее и будущее мерцало перед ней радужными красками. Жизнь матери с этого времени была разделена на до и после начала войны.

    Гермес направился к женщине сидевшей в светящемся шаре золотистого цвета с малиновыми сполохами. У нее было много энергии сверху. Какие же самые сильные чувства у нее вызвала война? Перед ней мелькали картинки сражений на тонких планах. Добро и зло имели форму и образы. Коричневые щупальца российского эгрегора тянулись по земле Украины и питались страхами и ненавистью людей. Образ кровавого правителя России имел демонический облик с лицом, похожим на череп. Он питался смертями и страхом, проклятиями и болью людей. Перед ней висели купола из света, любви, огня и земли. Она говорила с пророком Моисеем на горе Синай об Украине. Пророк ей ответил, что за свой выбор придется сражаться. В образе Валькирии она летала над полями сражений. Каждый ее день состоял из невидимой в обычном мире работы – защищать землю, помогать высшим существам с мечами и крыльями в защите родной земли.  
Ее-то мы и спросим: «Как бы вы хотели, чтобы закончилась война? Каким вы видите дальнейшее будущее Украины? Что вы пожелаете после войны людям, которые причинили столько боли и страданий всем вам?»
  Вопросы четко прозвучали в голове женщины. Она и пришла на священную гору для того, чтобы обратиться за помощью к высшим существам. - Меня услышали, - обрадовалась она. 
    - Я хочу, чтобы все российские войска ушли с моей земли. Я хочу, чтобы российские люди поняли, какое зло они принесли, раскаялись и понесли наказание.
    Для Украины я хочу свободы. Я хочу, чтобы все мужчины жили свободно и уверенно на своей земле, а женщины были любимы. Я желаю, чтобы Украина стала самой супер современной страной с продвинутыми технологиями и законами, чтобы весь мировой бизнес стремился вложить деньги в бурно растущую экономику страны, чтобы быть гражданином Украины стало престижно, и выгодно, чтобы люди со всего мира стремились получить гражданство Украины, а все, кто уехал вернулись домой. Я хочу, чтобы любовь, свобода и благородство, отвага и сострадание  стали чертами характера украинской нации.

    Россиянам тем, кто ворвались со злом, с грабежами и войной к соседям, я желаю пережить тоже самое. Это справедливо. А потом пусть учатся любить. Любить друг друга, любить жизнь, любить других людей и чувствовать их боль как свою. Для чего-то они пришли в этот мир в человеческих телах. Пусть любовь к богу и к своей земле управляет их поступками.
    Я знаю, что война и человечество всегда вместе. За войной наступает мирная весна и возрождение жизни, любви, красоты.

    Гермес выключил экран. Божественная семья вернулась в тронный зал, который поразительно преобразовался и стал похож на кают-компанию космического корабля. Присутствующие оказались одеты в серебристые комбинезоны.
    Зевс занял кресло капитана.  Светлая стена перед ним стала прозрачной и за ней открылся вид с космоса на планету Земля.
- Проверка окончена. Результатами удовлетворен.  Продолжаем работу, - скомандовал Зевс.

 - Арес вместе с Афиной и Посейдоном, завершайте текущие военные конфликты. Арес собирайся в командировку. Полетишь на планету Зену-Б в системе Сириуса на межгалактические гонки. Хмурый Арес приободрился. - Мне подготовиться надо, на самолетах и на мотоциклах погонять, а войны занимают все мое время. Зевс оставил реплику Ареса без ответа.    

-  Гермес вместе с Фемидой, проверьте на соответствие высших законов космоса участников военного конфликта. Проследите за наказанием и возмездием вместе с Мойрами, богинями судьбы.  

- Афродита, Артемида и Гестия  продолжайте селекцию, подбирайте пары для зачатия детей с качествами многомерного мышления, с развитым интеллектом. Воины понадобятся позже.  

- Деметра и Гефест создайте инструменты и людей для выращивания новых лесов, для очистки земли после войны.

- Гефест, займись переводом человечества на альтернативные виды топлива. Гефест кивнул, приподняв голову от планшета с чертежами.

- Гера и Аполлон мы с вами, работаем в обычном режиме.
Дежурства по планете в том же порядке для всех. Гера, ты следующая. Все свободны.
После раздачи команд никто не расходился. Повисла пауза. Зевс обвел взглядом присутствующих, улыбнулся.

  - Вы ждете победителя? Война или любовь? Арес или Афродита? Это зависит от нас, от высших и от задачи, поставленной галактическим советом. Большой зал с кнопками управления и выпуклым экраном засветился золотистым светом в центре появилось объемное сердце. Арес встал и галантно преклонил колено перед Афродитой: «Дорогая, ты моя вечная любовь!»


31 августа 2024г.
Елена Беляева

**********************************************************************************
Мандрівники на Олімп.

        Якось на раді богів-олімпійців Зевс влаштував перевірку до кого з богів найбільше звертаються з молитвами. Її виконання він доручив Гермесові з Фемідою. І ось на раді богів в урочистій обстановці Гермес під суворим поглядом Феміди переказав про те, що вони з'ясували. Найбільше молитов люди підносили Аресу в періоди війни, а в мирні часи повертали увагу до Афродіти. Наступною за кількістю звернень йшла Артеміда і Гермес, як боги, відповідальні за багатство. У верховних богів Зевса та Гери рейтинги вийшли стабільні та низькі. То хто ж переможець Арес чи Афродіта?

    Арес виглядав красенем – ніс із горбинкою, виразні губи, пронизливий погляд карих очей. На голові у нього був шолом із червоним пером. Його велике тіло грало м'язами та випромінювало силу. Він був оточений, ніби грізною хмарою, що складалася із запальності та небезпечної сили. Афродіта для наради богів обернула своє тіло світлою тунікою, що збиралася в складки під її грудьми. Її ніжками в золотих грецьких сандалях милувалися всі присутні. У неї було кучеряве довге волосся рудого кольору, що відтіняло білизну її обличчя і блакитні очі богині кохання. Вона посміхалася, думаючи про щось своє. Чоловічій половині Олімпу було вкрай цікаво дізнатися про що або про когось цього разу мріє богиня кохання.

    Гермес продовжив: «Пропоную заради визначення переможця здійснити подорож у часі». Усі боги підтримали пропозицію Гермеса, про себе захопившись його розумом і спритністю. І ворогів не нажив, і складне доручення виконав. Адже дивитися та визначати переможця будуть усі. Гермес запросив божественні збори пройти до зали для перегляду. У небесній канцелярії був зал зі змінним розміром, залежно від кількості глядачів, зі зручними кріслами та великим екраном. Розмір та обстановка залу та підлаштовувалися під олімпійську родину. Олімпійці сіли кожен у своє крісло. Стіна навпроти засвітилася лагідно-блакитним світлом і на ній замиготіли у яскравих реальних кольорах люди, коні, храми.

    - Перенесемося в античні часи нашої юності, - сказав Гермес. Боги та богині задоволено дивилися на мармурові статуї та храми, на диспути та гімназії. Торговці та мандрівники підносили молитви Гермесу, дружини просили про допомогу Геру, про кохання просили Афродіту  чоловіки та жінки. Афіняни любили свою покровительку Афіну та її божественного батька Зевса. Моряки молилися Посейдону. Ремісники не розпочинали роботу без подяки Гефесту. Ті, хто хотів здорову дитину зверталися до Артеміди. Як тільки починалися військові конфлікти, Арес ставав найпопулярнішим богом.

     – Дивимося далі на чотириста років. На екрані з'явилися сцени із життя Стародавнього Риму. Імена богів тепер були інші. Одна тонка гілка цивілізації залишилася з давньогрецькими богами та філософами. Основна гілка тепер визначалася Римською імперією. На екрані замиготіли легіонери в таких самих шоломах, як у Ареса. Римські імператори копіювали трон та манери Зевса. Арес став зватися Марсом і миготів у шоломі всюди – війни та гладіаторські бої були основним заняттям тієї епохи. Марс займав основне місце у житті людей.

– Рухаємось далі ще на 200 років. На екрані з'явилися зруйновані будинки. На фундаментах античних будівель зводили нові храми. У нових храмах тепер молилися Ісусу та Діві Марії. Місце олімпійських богів зайняли дванадцять апостолів. Говорили гарні слова про страждання, мучеництво і високе кохання. Хмара навколо Ареса  потемніла. На екрані з'явилися картини боїв за віру. Хрестові походи, катари, інквізиція, століття війни у ​​Європі. Люди воювали, вбивали один одного, але вже не молилися Аресові. Та й Афродіту теж забули. Любили та заводили дітей швидко, між війнами. Тай вік людей був коротким.

- Ідемо далі. Перша та Друга Світова війни, - продовжував всезнаючий Гермес. Пішли картини загибелі мільйонів людей на війні, у концтаборах, від голоду та хвороб.
– Які там триста спартанців! – вигукнула Артеміда. Хоча Аресу і не молилися вже, але правила гри на планеті були військові. - Як вони воюють без бога війни? – здивувалася мудра Афіна. Замелькали ікони із зображенням, що нагадують Ареса з мечем та списом. Його називали Святим Георгієм.

    Далі на екрані з'явилися картини війни в Україні у 21 столітті. - А ця війна за що? - Запитала Гестія. - Війна заради війни, - відповів Гермес. Арес гордо підняв голову. На екрані розкручувався вихор, до якого втягувалися літаки, ракети, країни, люди. Усі досягнення цивілізації постачалися на війну. З'явилися літаючі і плаваючі дрони. На екрані замиготіли російські воїни, набрані з в'язниць із безглуздим виразом обличчя, жорстокі зі спалахами несамовитої злості. Афіна гидливо скривилася. Але ось з'явилися і герої – українці з ясними очима, з любов'ю до батьківщини, які вміють любити та дружити. Нарешті справжні чоловіки – посміхнулася Афродіта. - Я за українців, - сказала вона, - у них є кохання.

 – Давайте виберемо героя і подивимося за ним ближче, - запропонував хитромудрий Гермес. Усі присутні у кінозалі закивали. Гермес натиснув кнопку на ручці крісла і на екрані ожив образ молодого воїна з сірими очима в касці та з бородою рудого кольору. Воїн був упевнений у собі та посміхався. Одягнений він був у довгий плащ, а в руках тримав масивний стінгер. Під дощем він переміщався виритим ровом. Наступний кадр - воїн стріляє в російських воїнів, що біжать прямо на нього, з шаленим виразом на обличчях, одягнених у якісь ганчірки з автоматами в руках. Потім на екрані з'явилося зображення воїна на нічному чергуванні. На ньому були інфрачервоні окуляри, що дозволяють бачити вночі і він знає, що від його пильності залежить життя товаришів.

  – Наш воїн перебуває в центрі процесу. Він проходить для себе рівень воїна-героя, як свого часу проходив Геракл. Це і є еволюція у найшвидшому вигляді, – зауважив Аполлон.

   – Пропоную запитати свідків війни, людей з України, - запропонував Гермес, зупинивши перегляд.

   – Гарна ідея, - підтримала Афіна.

   – Приступаємо, велів Зевс.

   – Група мандрівників з України прийшла сама до нас на гору Олімп, – продовжив Гермес. На екрані з'явилася кам'яна стежка, якою йшли люди. Вони виглядали, як крапки, що світяться. Виділялося кілька об'єктів більшого розміру, ніж звичайні крапки, що світяться. Виглядали вони, як постаті у підсвічених скафандрах. Постаті людей у світлових кулях сіли, утворивши півколо.

   – Вони медитують, налаштовуються на нас, – озвучив Гермес. На екрані з'явилося зображення Гермеса, який стоїть перед людьми. Одночасно він був у залі з богами.

 – Згадайте ваші яскраві спогади та емоції у цій війні? Кожен про своє життя, – сказав Гермес. Люди згадували, а на екрані в олімпійській залі пішли картинки їхніх думок. Гермес підійшов ближче до красивої молодої білявки. Артеміда подумала так, що почули всі: «Я не дивуюся. Гермес, як завжди, вибирає гарних дам». Дівчина згадувала, як вона в паніці бігає кімнатами, хапає речі, безладно збирає сумки. Усі її почуття та дії спрямовані на порятунок її двох дітей – сина та дочки. Вона з дітьми їде назавжди зі свого будинку. Діти залишають свої кімнати з книжками та іграшками. Вимикають комп'ютер. Донька бере з собою улюблену м'яку іграшку - милу панду, як пам'ять про минуле життя, про дитинство, що рано перервалося. Діти знають, що вже ніколи не побачать своїх шкільних друзів, не підуть грати до сусіднього шкільного двору. Усією сім'єю вони стоять на вокзалі у щільному натовпі, чекаючи на поїзд. Від людей, що їдуть, йде хвиля страху, болю, паніки, бажання швидше виїхати.

     Гермес підійшов до іншої жінки, що світилася вогненним цвітом. Перед нею висіла картинка, як вона прокидається вночі від гучного вибуху. Звуки, що нагадують хлопавки, тільки страшні, лунають то ближче, то далі. Разом із чоловіком вони приїжджають на місце прильоту ракети, бачать скалічені тіла живих та шматки мертвих тіл. Вони розмовляють із постраждалими людьми, привозять їм одяг, їжу, розселяють людей по знайомих і самі беруть до себе на кілька днів літню пару. - Тримайтеся, ми впораємося, - підбадьорює вогненна жінка оточуючих. До неї йдуть люди за підтримкою, просто поговорити. Вдома, коли її ніхто не бачить, вона п'є серцеві краплі і плаче.

    Божественні глядачі побачили, як Гермес попрямував до жовто-зеленого силуету. Це була жінка, яка у своїх найяскравіших спогадах про війну прощалася з донькою. Улюблену та довгоочікувану доньку вони з чоловіком відправляли на навчання до далекої країни, де немає війни. Дівчина була юною і біль від розлуки з батьками ховала за навмисною впевненістю в собі. Їй було легше ніж матері. Дух далеких країн і пригод манив її, і майбутнє мерехтіло перед нею райдужними фарбами. Життя матері з цього часу було поділено на до і після початку війни.

     Гермес попрямував до жінки, що сиділа в кулі золотистого кольору з малиновими сполохами. Вона мала багато енергії зверху. Які ж найсильніші почуття у неї викликала війна? Перед нею миготіли картинки боїв на тонких планах. Добро і зло мали форму та образи. Коричневі щупальця російського егрегора тяглися землею України і харчувалися страхами та ненавистю людей. Образ кривавого правителя Росії мав демонічний вигляд з особою, схожою на череп. Він харчувався смертями та страхом, прокльонами та болем людей. Перед нею висіли куполи зі світла, кохання, вогню та землі. Вона говорила з пророком Моісеєм на горі Сінай про Україну. Пророк їй відповів, що за свій вибір доведеться боротися. В образі Валькірії вона літала над полями боїв. Кожен її день складався з невидимої у звичайному світі роботи – захищати землю, допомагати найвищим істотам із мечами та крилами у захисті рідної землі.

     Її ми й запитаємо: «Як би ви хотіли, щоб закінчилася війна? Яким ви бачите майбутнє України? Що ви побажаєте після війни людям, які завдали стільки болю та страждань усім вам?» Запитання чітко пролунали в голові жінки. Вона і прийшла на священну гору для того, щоб звернутися по допомогу до найвищих істот. - Мене почули, - зраділа вона.

    - Я хочу, щоб усі російські війська пішли геть з моєї землі. Я хочу, щоб російські люди зрозуміли, яке зло вони принесли, розкаялися та понесли покарання.

    Для України я хочу волі. Я хочу, щоб усі чоловіки жили вільно та впевнено на своїй землі, а жінки були коханими. Я бажаю, щоб Україна стала найсупершою сучасною країною з просунутими технологіями та законами, щоб весь світовий бізнес прагнув вкласти гроші в економіку країни, що бурхливо зростає, щоб бути громадянином України стало престижно, і вигідно, щоб люди з усього світу прагнули отримати громадянство України, а всі, хто поїхав, повернулися додому. Я хочу, щоб любов, свобода та шляхетність, відвага та співчуття стали рисами характеру української нації.

     Росіянам тим, хто увірвався зі злом, з грабунками та війною до сусідів, я бажаю пережити те саме. Це слушно. А потім нехай навчаються кохати. Любити одне одного, любити життя, любити інших людей і відчувати їхній біль як свій. Для чогось вони прийшли у цей світ у людських тілах. Нехай любов до Бога і своєї землі керує їх вчинками.

      Я знаю, що війна та людство завжди разом. За війною настає мирна весна та відродження життя, кохання, краси.

      Гермес вимкнув екран. Божественна сім'я повернулася в тронний зал, який разюче перетворився і став схожим на кают-компанію космічного корабля. Присутні були одягнені в сріблясті комбінезони. Зевс зайняв крісло капітана. Світла стіна перед ним стала прозорою і за нею відкрився краєвид з космосу на планету Земля.

   - Перевірка закінчена. Результатами задоволено. Продовжуємо роботу, – скомандував Зевс.

   - Арес разом з Афіною та Посейдоном, завершуйте поточні військові конфлікти. Арес збирайся у відрядження. Полетиш на планету Зену-Б у системі Сіріуса на міжгалактичні перегони. Похмурий Арес підбадьорився:" Мені підготуватись треба, на літаках і на мотоциклах поганяти, а війни займають весь мій час". Зевс залишив репліку Ареса без відповіді.

   - Гермес разом із Фемідою, перевірте на відповідність найвищих законів космосу учасників військового конфлікту. Прослідкуйте за покаранням та відплатою разом з Мойрами, богинями долі.

   - Афродіта, Артеміда та Гестія продовжуйте селекцію, підбирайте пари для зачаття дітей з якостями багатовимірного мислення, з розвиненим інтелектом. Воїни знадобляться пізніше.

   - Деметра та Гефест створіть інструменти та людей для вирощування нових лісів, для очищення землі після війни.

   - Гефесте, займися переведенням людства на альтернативні види палива. Гефест кивнув, піднявши голову від планшета з кресленнями.

   - Гера та Аполлон ми з вами, працюємо у звичайному режимі. Чергування планетою у тому порядку для всіх. Гера, ти наступна на чергуванні. Усі вільні.

    Після роздачі команд ніхто не розходився. Повисла пауза. Зевс обвів поглядом присутніх, посміхнувся. - Ви чекаєте на переможця? Війна чи кохання? Арес чи Афродіта? Це залежить від нас, від вищих та від завдання, поставленого галактичною порадою. Великий зал з кнопками керування та опуклим екраном засвітився золотистим світлом, у центрі зала з'явилося об'ємне серце. Арес встав і галантно схилив коліно перед Афродитою: «Дорога, ти моє вічне кохання!»

31 серпня 2024р. Олена Бєляєва

Обучение магическим и духовным знаниям

Все путешествия. Отчеты по странам

Измерение любви